Відкритий лист української інтеліґенції президенту України щодо порушень прав людини в Республіці Білорусь та потреби демократичної солідарності
Президентові України
п. Віктору Ющенкові
Вельмишановний пане Президенте!
З огляду на останні події в Білорусі, ми, українські науковці та літерати, представники медій і громадських організацій, хотіли би звернути Вашу увагу на такі факти:
влада Республіки Білорусь систематично нехтує фундаментальні права і свободи людини: мешканців Білорусі позбавлено права вільного волевиявлення, свободи слова, свободи мирних зібрань, унеможливлено свободу асоціацій;
владний режим Республіки Білорусь у боротьбі з опозицією не гребує найогиднішими методами державного терору: викраденнями та вбивствами політичних супротивників, розгонами мітинґів і демонстрацій, залякуванням і побиттям активістів опозиції, обшуками й арештами.
Нагадуємо, що 6 квітня 1999 року за нез’ясованих обставин загинув Заступник голови Верховної Ради РБ 13-го скликання, кандидат у президенти від опозиційної Об’єднаної громадянської партії Генадзь Карпенко. В 1999–2000 роках безслідно зникли відомі опозиціонери Юрій Захаранко і Віктар Ганчар, бізнесмен Анатоль Красовській, журналіст Зміцер Завадській – розслідування цих зникнень білоруська влада перетворила на фарс, а факти вказують на те, що цих людей уже немає в живих, і сліди замовників їх знищення ведуть до найвищих очільників Білорусі.
Світова спільнота підозрює у причетності до цих злочинів Віктара Шеймана (колишнього голову Адміністрації президента РБ, керівника виборчого штабу Аляксандра Лукашенка), колишнього міністра внутрішніх справ РБ Юрія Сівакова, чинного міністра внутрішніх справ Уладзіміра Навумова та командира спеціального загону швидкого реаґування Зміцера Павліченка. Країни ЄС визнали цих осіб персонами нон-ґрата.
Україна не підтримала це рішення.
В ніч на 24 березня 2006 року білоруський ОМОН штурмом захопив наметове містечко на Жовтневій площі у Мінську, мирних протестувальників проти фальсифікації президентських виборів в Білорусі було жорстоко побито, близько 400 осіб, серед них і українців, заарештовано й ув’язнено. Систематичні арешти активістів опозиції тривали і до погрому наметового містечка: за найскромнішими підрахунками протягом кількох днів «правоохоронні» органи Білорусі затримали понад 460 опозиційно налаштованих білорусів. Затримують і, в найкращому випадку, депортують також і громадян третіх країн, що їх білоруська влада підозрює в «експорті революції».
У відповідь міністри закордонних справ ЄС оголосили персонами нон-ґрата Аляксандра Лукашенка та ще 30 білоруських чиновників, зокрема голову Лукашенкової Адміністрації Генадзя Невигласа, міністра освіти Аляксандра Радзькова, міністра інформації Уладзіміра Русакевіча, міністра юстиції Віктара Галаванова, голову державного телебачення й радіо Аляксандра Зімовського, генерального прокурора Пьотру Міклашевіча, голову КҐБ Білорусі Сцяпана Сухоренка.
Україна не підтримала це рішення.
Очевидно, що утиски опозиції та порушення прав людини в Білорусі триватимуть і далі, набуваючи відтак, напевно, ще брутальнішого характеру.
Вельмишановний пане Президенте!
Ми вельми цінуємо те, що Україна долучилася до кількох спільних заяв країн ЄС стосовно Білорусі, зокрема, щодо свободи слова, а також підтримала висновки ОБСЄ про перебіг президентських перегонів в Білорусі, тим самим підтвердивши свій вибір на користь цивілізації та демократії. Втім, вона зробила це настільки нерішуче, що виникають сумніви, чи здатен офіційний Київа послідовно втілювати проголошувані ним пріоритети.
Українська влада, яка повсякчас посилається на «традиції Майдану» та «Помаранчеву революцію» як одну з підставових засад своєї леґітимності, фактично відмежувалася від тих, хто насправді є носієм «духу Майдану» в Білорусі, від тих, хто не словом, а ділом відстоює права і свободи людини та громадянина.
Українська влада, яка декларує суголосність своєї політики з ЄС, раз по раз заявляє про свої євроінтеґраційні наміри й не втомлюється вимагати від європейських структур заяв про відкритість дверей для України, досі не спромоглася підтримати рішення ЄС щодо визнання персонами нон-ґрата ряду білоруських високопосадовців.
Ми усвідомлюємо, що економічна й енергетична залежність України заважає їй висловлювати надто категоричні судження у зовнішній політиці і впевнено наполягати на беззастережному захисті прав людини в цілому світі, зокрема, й у Білорусі. Втім, наголошуємо, жодні економічні інтереси не виправдовують того, що офіційний Київ свідомо закриває очі на людські страждання та фактично потурає узурпації влади в Білорусі та переслідуванням тих, хто прагне свободи й обстоює власну гідність. В кожному разі, брак твердої демократичної позиції у білоруському питанні унеможливлює ту роль справді незалежного і послідовного посередника між Заходом і Білоруссю, що її, на Вашу думку, мала би відігравати Україна.
З огляду на це, пане Президенте, ми заявляємо:
нас не влаштовує те, що у відносинах офіційного Києва з офіційним Мінськом демократія стала заручницею так званого «прагматизму», а наслідком намагань зберегти товарообіг між «традиційно дружніми країнами» – очевидне нехтування «ідеалів Майдану», верховенства права, європейської інтеґрації.
Ми не розуміємо, чому особи, причетні до фальсифікації виборів, політичних убивств і викрадень у Білорусі, що їм заборонено в’їзд до Європейського Союзу, США та країн-кандидатів на вступ до ЄС, можуть вільно подорожувати Україною і насолоджуватися відпочинком на кримських курортах.
Тому ми – члени української інтелектуальної спільноти, свідомі громадяни, виборці, зрештою, платники податків, – вимагаємо від Вас, пане Президенте, засвідчити солідарність із жертвами політичних репресій у Білорусі й не словом, а ділом наблизитися до ЄС, насамперед заборонивши білоруським порушникам прав людини в’їзд в Україну і пересування її територією.
16 травня 2006 року
Всі підписи (74):
1. Дмитро Потєхін, політичний аналітик (Київ)
2. Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису "Критика" (Київ)
3. Катерина Ботанова, журналістка (Київ)
4. Володимир Войтенко, головний редактор медія-проекту KINO-KOЛО (Київ)
5. Леся Ганжа, журналіст (Київ)
6. Василь Махно, поет (Нью-Йорк)
7. Іван Дивний, історик (Київ)
8. Олександр Северин, правовий радник Альянсу "Майдан", к.ю.н. (Київ)
9. Євген Захаров, математик, журналіст (Харків)
10. Богдана Матіяш, літературний критик, редактор часопису "Критика" (Київ)
11. Вахтанг Кіпіані, журналіст (Київ)
12. Олександра Коваль, видавець (Київ)
13. Ксеня Харченко, письменниця, журналістка (Київ)
14. Отар Довженко, журналіст (Львів)
15. Тимофій Гаврилів, філолог, поет, перекладач (Львів)
16. Юрій Андрухович, письменник (Івано-Франківськ)
17. Богдан Сокульський, фрілансер (Запоріжжя)
18. Андрій Бондар, поет (Київ)
19. Михайло Свистович, економіст (Ірпінь)
20. Taрac Шумейко, докторант (Київ, Варшава)
21. Антон Сухоносенко, аналітик (Харків)
22. Данило Полюга, програміст (Львів)
23. Тетяна Дзядевич, літературний критик (Київ)
24. Володимир Єрмоленко, аспірант Києво-Могилянської академії (EHESS, Париж)
25. Катерина Демчук, драматург (Київ)
26. Анна Андрієвська, фотокор (Київ)
27. Віктор Загреба, журналіст (Київ)
28. Назар Федорак, поет, літературознавець (Львів)
29. Ірина Магдиш, редактор (Львів)
30. Андрій Савенець, перекладач, науковець (Люблин)
31. Максим Саваневський, консультант (Київ)
32. Володимир Кулик, політолог (Київ)
33. Павло Швед, аспірант інституту літератури НАН України (Київ)
34. Матвій Вайсберг, художник (Київ)
35. Костянтин Чекотун, математик (Київ)
36. Ірина Бараненко, студентка (Київ)
37. Інна Білоножко, журналіст (Київ)
38. Олег Стріхар, дизайнер (Хмельницький)
39. Ярослава Шевчук, аспірантка (Житомир, Люблин)
40. Людмила Губіанурі, наук. співробітник (Київ)
41. Всеволод Речицький, юрист (Харків)
42. Юрій Іздрик, письменник (Львів)
43. Роксоляна Свято, журналіст, аспірант НаУКМА (Київ)
44. Олексій Саморуков, програміст (Київ)
45. Ліна Остоматій, не працюю (Київ)
46. Роман Подолян, перекладач (Київ)
47. Вероніка Федорінчик, філолог (Київ)
48. Сергій Ільєнко, аналітик (Монреаль)
49. Ігор Папуша, літературознавець (Тернопіль)
50. Андрій Павлишин, головний редактор "Львівської газети" (Львів)
51. Оксана Корицька, аспірант (Львів-Люблін)
52. Юлия Шалободинская, инженер (Сумы)
53. Аліна Цебро, ветеринарний лікар (Полтава)
54. Інна Сухорукова, культуролог, журналіст (Харків)
55. Boris Borovsky, FINANCE SPECIALIST (PHILADELPHIA)
56. Галина Леськів, редактор (Варшава)
57. Ганна Гриценко, культуролог (Київ)
58. Ігор Островський, журналіст (Київ)
59. Олексій Світельський, Науковий працівник (Таллагассі (Флорида))
60. Iryna Dragun, psyholog (Lwiw-Warszawa)
61. Дзвінка Матіяш, письменниця, перекладач (Київ)
62. Андрей Кравчук, сисадмин (Луганск)
63. Тетяна Савченко, музичний оглядач (Запоріжжя)
64. Ярослава Музиченко, журналістка (Київ)
65. Леся Рiзник, лiкар (Львiв)
66. Валентина Янчук, журналіст (Київ)
67. Natalia Szelest, studentka (Kraków)
68. Іван Андрусяк, поет (Київ)
69. Євген Гулевич, перекладач, редактор (Львів)
70. Тетяна Хорунжа, історик, журналіст (Київ)
71. Юрко Прохасько, філолог, перекладач, есеїст (Львів)
72. Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, письменник (Київ)
73. Олександра Хребтова, кінорежисерка (Київ)
74. Юлія Тищенко, УНЦПД (Київ)
