Историк, сотрудник Государственного исторического музея Александр Зимницкий — один из задержанных по «делу «Белого легиона». Он переслал из тюрьмы друзьям свое старое стихотворение «Повстанцам 1863—1864 годов», которое записал по памяти.

Жыццё прайшлі мы, спіны не згінаючы,
Ні перад кім, акром зямлі сваёй,
Што сілы нам дала і, воляй ап'яняючы, 
Штурхнула нас да мары справядлівасці святой. 

Але і мара засталася толькі мараю,
А смерць… Смерці плюнем мы ў твар,
Калі на эшафотах — не зламаныя! —
Павіснем прама, позірк упіваючы ў абшар. 

Клас
0
Панылы сорам
0
Ха-ха
0
Ого
0
Сумна
0
Абуральна
0