У Маскве спадзяюцца, што грузінскі прэзыдэнт пакаецца ў сваіх «грахах», а там і да рэанімацыі расейска-грузінскага сяброўства недалёка.
Сьогоднi в Петербурзi вiдбувається зустрiч президентiв Грузiї i Росiї
Спiкер парламенту Грузiї Нiно Бурджанадзе вважає її вирiшальною для врегулювання двостороннiх вiдносин i переведення їх у
нормальне доброзичливе русло. А це, своєю чергою, сприятиме прискоренню процесiв мирного врегулювання абхазького i пiвденно-осетинського конфлiктiв.
Саме їх аналiтики США вважають сьогоднi найбiльш потенцiйно небезпечними у свiтi. Це дає пiдстави росiйським ЗМI стверджувати, що Саакашвiлi довелося зробити цей жест примирення пiд тиском Заходу.
Кремлiвськi полiтологи з неприхованим злорадством кажуть, що Грузiя хоче залишатися форпостом i провiдником iнтересiв США на Кавказi, але, як i ранiше, продавати в Росiю вино та «Боржомi», поповнюючи за рахунок «ненависного сусiда» свiй бюджет. Росiю така ситуацiя не влаштовує: навiщо ж було починати всi цi санiтарно-торговi вiйни? I знову чути стару пiсню: як можна бути незалежним вiд Росiї i жити за її рахунок?
У Москвi сподiваються, що грузинський президент покається у своїх «грiхах», а там i до реанiмацiї росiйсько-грузинської дружби недалеко. Але готовнiсть до розмови президента Путiна можна пояснити радше тим, що в липнi йому доведеться приймати самiт Великої вiсiмки в Петербурзi. Залишатися вигнанцем i «душителем демократiї» у клубi супердержав йому сьогоднi аж нiяк не доречно.
Чого ж очiкувати вiд зустрiчi президентiв Росiї i Грузiї, кореспондент «Експресу» запитав Олександра Павлюка, експерта московського
Центру полiтичної кон’юнктури, i Коби Давiташвiлi, депутата грузинського парламенту вiд опозицiйної Консервативної партiї:
– Як ви вважаєте, яке значення цiєї зустрiчi?
К. Давiташвiлi: – Важливо вже те, що вона вiдбувається. Я думаю, що ця розмова президентiв не матиме вагомих наслiдкiв, бо повинна пiдготувати грунт для конкретних рiшень. Протирiччя мiж Росiєю i Грузiєю є дуже серйозними i глибокими. Одна зустрiч не здатна виправити ситуацiю, що склалася, але може покласти початок певному дiалогу. Тому ми очiкуємо вiд неї дуже скромних результатiв.
О. Павлюк: – Стосунки мiж Росiєю i Грузiєю загострилися до краю. Фактично цi двi країни перебувають у станi, який я би назвав
передмобiлiзацiйним. Тому зустрiч Володимира Путiна i Михайла Саакашвiлi повинна зняти частину цих протирiч.
Якщо цього не станеться, загострення стосункiв може перерости в «гарячу» стадiю. Як вiдомо, Росiя почала «торгову» вiйну проти Грузiї, а Грузiя, своєю чергою, вiдмовляється терпiти росiйських миротворцiв. У вiдносинах мiж країнами надзвичайно багато гострих проблем, якi необхiдно вирiшувати саме на рiвнi президентiв, тому що донедавна сутички вiдбувалися мiж чиновниками МЗС та iнших мiнiстерств.
– Чого очiкувати в разi провалу цiєї зустрiчi?
К. Давiташвiлi: – Я не думаю, що наслiдком зустрiчi Саакашвiлi i Путiна стане загострення конфлiкту мiж нашими країнами. Якщо вони
погодилися зустрiтись, то нiхто не зацiкавлений у загостреннi протистояння. Менi досi не вiдомо, якi пропозицiї наш президент пiдготував для Путiна, – на жаль, Саакашвiлi не радиться у таких питаннях з опозицiєю.
О. Павлюк: – Якщо ж проблеми вирiшити не вдасться (а такi прогнози є), то поглиблення ворожнечi призведе до конкретних форм справжнього вiйськового протистояння.
У кожному разi, ця зустрiч на певний час – на тактичну перспективу – забезпечить перепочинок у стосунках мiж Росiєю i Грузiєю. Але це станеться лише тодi, якщо пан Саакашвiлi, у властивiй йому манерi, не нахамить Путiну.
